Історія села Оброшине

Палац Єпископів в с.Оброшине

Коротка історія с.Оброшине

Назва села Оброшине давня. Народна етимологія виводить назву села від слова “оборіг” (оборіг – споруда із чотирьох стовпів накрита стріхою, в якій тримають сіно для зимівлі худоби). Навколо села було багато лук, тож відрізнялось в цій околиці своїми високими оборогами сіна. Їх було видно з далека. Подорожній, який підходив до села, здалека бачив всі обороги, тобто ішов “до оборогів”.

Достовірних даних про дату заснування даного поселення немає. Вперше Оброшине згадується в джерелах 1431 року, коли король польський Владислав Ягайло надав Львівській римо-католицькій капітулі 40 ланів в діброві і лісах між селами Скнилів, Оброшин, Ставчанами та Годовицею аж до Щирецької дороги у Львівському повіті.

В 1451 році львівські каноніки одержали пустир між селами Скнилів, Оброшине, Ставчани, Годовиця аж до Щирецької дороги на 20 ланів.

В 1458 році король Каземир Ягелончик за 1300 гривень і 1650 злотих заставив місто Яворів з селами Вільшаниця, Залуже, село Малочковичі в Городоцькому повіті та село Оброшин у Львівському повіті.

В 1456 році король Казимир дозволяє католицькому архієпископу Григорію Першому Сапона викупити з рук каштеляна (тобто, управителя королівських земель) Петра Шамотула с.Оброшин, вернувши йому цілу суму, тобто ту, за яку було заставлене це село. Він зробив цей крок, повернувши Познанському каштеляну 600 гривень і відібрав від нього королівське село Оброшине. З цього часу село опинилось в руках Львівських католицьких архієпископів.

В 1540 році с.Оброшине було страшно спустошене навалою татаро-монголів. За переписом 1578 року селу Оброшин, яке належало львівському католицькому архієпископу, належало 1,5 лана землі (1 лан = 20 гектарів). Ділився лан на 2-3 кметі, кметь мав від 5-7 га землі.

В 1730 році в Оброшине був побудований літній палац архієпископом Скарбко, оздоблений прекрасним парком, чудовими алеями та ставками. В 1780 році архієпископ Сіраковський побудував костьол, в якому зберігалися прах всіх архієпископів, що жили в палаці та львівських архієпископів.

В 1772 році територію с.Оброшин та інші землі західних областей України захопили австрійські війська. Після розпаду Австро-Угорщини, тобто в 1918 році, територія села відійшла під владу панської Польщі.

Від 15 століття є згадки про розвиток тваринництва в селі. Як тяглову силу використовували волів. До кінця 19 століття та й до 20-х років ХХ століття панувала дерев’яна соха з залізним наконечником. Землеробство було дуже відсталим, примітивним, все базувалось на ручній силі селянина. Ліси займали немалі ділянки, які з другої половини 18 століття значно почали викорчовувати під орні землі. В лісах водилось багато звірів, таких як кабани, сарни, олені, вовки, лисиці, борсуки, видри, куниці, білки, зайці. Шкоду господарству в тваринництві завдавали вовки, а на полях дикі кабани.

Половина кращих земель належала архієпископу. Український священник мав 14 га орної землі, сіножаті, городів і садів – 1 га, стільки ж мав і польський ксьондз, а решта з цієї другої половини належала 350 дворам українських та польських селян. В 1900 році архієпископ орендував всю свою землю, внаслідок чого на своїх землях збирав високі врожаї.

Населення села займалось як тваринництвом, так і рослинництвом, тобто вирощуванням таких культур як картопля, жито, пшениця, просо, гречка, овес, ячмінь. Основними культурами були картопля і пшениця.

Не дивлячись на те, що землі було мало, населення розводило молочне тваринництво, так як будучи близько до Львова, селяни продавали молоко для міста. В 1930-1931 рр. в Оброшине було 893 чоловіки греко-католиків, 350 чоловік римо-католиків і інших 9 чоловік.

По даних, які записані в польських архівних документах в 1930 році в Оброшине була 3-х класна школа: українців вчилось 106, поляків 65 чоловік. Навчання в школі велось на польській мові, але на уроки релігії до українських дітей приходив український священник.

По даних з актів 1931 року в селі був один тесляр, один колодій, два кооперативи-польський і український, коваль, кравець, муляр, столяр, швець і один продавець тютюну.

Польське населення за часів панської Польщі користувалось привілейованим становищем. Полякам легко було дістати роботу на залізній дорозі, на різних будівництвах та підприємствах м.Львова. З метою ополячення українського населення, польський уряд давав роботу тим українцям, які переписувались на поляків.

Більшість селян як і українського, так і польського населення в основному були бідняки, та середняки. 16% селян були або зовсім безземельні, або малоземельні, які працювали переважно у фільварку архієпископа. Більшість селян мали наділи 3-6 моргів, лише 7% селян мали 12-22 морги. Це були селяни-куркулі.

с.Оброшине

Україна, Львівська обл., Пустомитівський р-н

Основні дані

Засноване - 1431р.
Населення - 4186 чол
Площа - 20 кв.км
Густота населення - 209,3 осіб/кв.км
Поштовий індекс - 81115
Телефонний код - +380 3230
Висота над рівнем моря - 314м